Що таке SCM

SCM (Supply Chain Management) - система управління ланцюжком поставки як всередині так і поза підприємством. За прогнозамм Gartner Group системи SCM і CRM стануть необхідними модулями ERP II систем.

Деякі фахівці вважають системи такого класу  складовою частиною (на рівні логістики) ІТ-рішень, завдання яких — планування корпоративних ресурсів (ERP). Иноді SCM визначають як сукупність методів підвищення ефективності взаємодії з постачальниками або дистрибуторами. Але в будь-якому випадку і незалежно від трактувань термін SCM виникає там, де відбувається переміщення товару. Використовуючи універсальний підхід можна віднести до систем класу SCM всі рішення, які сприяють виробленню стратегії, координації планування і управління в сфері постачання, виробництва, складування і доставки товарів.

В свою чергу, сучасне вчення про види ІТ-рішень відносить системи SCM (також  як CRM ) до класу B2B і одночасно — до сімейства корпоративних модулів, які призначені для підвищення ефективності внутрішніх бізнес-процесів.

Як взаємодіють між собою системи SCM и ERP? В чому їх принципова різниця? Як вони доповнюють один одного?

На змістовному рівні головна відмінність — в тих знаннях про зовнішне середовище, які накопичує система SCM (попит на продукцію, пропозиція сировини) та в можливості оперувати в ньому з використанням ІТ. Повноцінна система такого рівня повинна обробляти, аналізувати і прогнозувати зміни у зовнішньому середовищі, а також - адекватно планувати виробництво і необходні закупки.

SCM потрібно відносити до новітніх технологій управління, які описуються комплексом стандартів і рекомендацій CSRP (customer synchronized resource planning) та припускають наявність в системі можливостей управління зовнішніми (по відношенню до підприємства) елементами виробництва. Завданя ж ERP - підвищення ефективності функціонування замкнутого виробничого простору.

Завдання SCM:

• Закупівля та постачання для виробничих потреб.
  Для ведення бизнесу більшості підприємств постійно потрібні різні матеріали і ресурси, які використовуються безпосередньо в процесі виробництва, а також - для організації основної діяльності, починаючи з канцелярських товарів і закінчуючи оргтехнікою. На цьому рівні система SCM повинна вирішувати завдання взаємодії з постачальниками: їх пошук, оформлення замовлень, взаєморозрахунки і т. інше. Причому ці завдання можуть вирішуватися за допомогою спеціальних АСУ постачання (e-procurement) і електронних торговельних площадок: частіше всього на стороні закупника встановлюється спеціальне програмне забезпчечення, яке дозволяє підключатися до площадки та формувати замовлення (іноді достатньо типового web-оглядача). Подібну схему використовують продавці — вони публікують свої пропозиції, а також ведуть переговори з покупцями в рамках встановлених правил. Як правило, постачальницькі електронні площадки будуються по галузевим (“вертикальним”) принципом. Але, не рідкість і багатогалузеві площадки.
  SCM повинна надавати потужній аналітичний модуль, який дозволяє визначати фактичні потреби -  в  обсягах закупок для забеспечення виробничого процесу. Такі висновки в ідеальному випадку робляться на підставі прогнозу рівня попиту на готову продукцію (інтеграція з CRM) та інформації про завантаженість виробничих потужностей (інтеграція з ERP). Базуючись на таких даних, система SCM забезпечує здійснення закупівель при мінімумі участі з боку менеджера.
• Управління складами.
  Повноцінна система SCM дозволяє накопичувати та відображати дані про розташування товару на кожному складі, фактично контролювати всі складські процеси: очікування приймання, підготовку складу, а в процесі зберігання допомагає враховувати особливості як самого складу, так і  характеристики товару. В ідеалі можлива інтеграція модулей, які дозволяють інформувати кожного робітника складу про його завдання.
  Управління логістикою, оптимізація транспортних операцій.
  Ця стандартна підсистема SCM дозволяє розрахувати вартість перевезення різним транспортом, агрегує митні витрати і дані про завантажувально-розвантажувальні роботи, відслідковує строки перевезень. Одне із завдань системи - миттєво видати менеджеру по запиту, наприклад, інформацію про те, де знаходиться товар і які строки його доставки.
• Збут, робота з дистрибуторами.
  Тут в складі комплексу SCM можуть також, як і у випадку з організацією постачання, використовуватись спеціальні електронні торгові площадки для роботи з дистрибуторами, де розміщуються замовлення і відбуваються взаєморозрахунки. Крім того, система може забезпечити індивідуальний контроль за діяльністю кожного дистрибутора, а також моніторинг його прибуковості та надійності. З іншого боку дистрибутори можуть використовувати такого роду системи.
  Завдяки інтеграції всіх цих підсистем досягається синергетичний ефект. І саме в цьому випадку систему SCM можна назвати повноцінною і максимально ефективною. Також в SCM повинен бути присутнім модуль, який дозволяє збирати, обробляти і аналізувати всю інформацію, що стосується руху товару по всій низці поставок - від постачальників до кінцевого споживача. Тут повинні відображатися реквізити товару, час його проходження між суб’єктами, витрати на переміщення, складування, тощо.
• Логістика і визначення місцезнаходження елементів ланцюгу поставок.
  Підсистема дозволяє виробити транспортні маршрути і планувати територіальні розташування самого виробничого цеху, складських приміщень для сировини і матеріалів, а також для готової продукції. Для цього  використовується спеціальний геоінформаційний пакет. Відповідно, рішення будуть прийматися виходячи із місцезнаходження ринку збуту і ринку закупівель, а також витрат на логістику.

Система SCM може допомогти визначити оптимальний обсяг випуску продукції, а також підтримувати процес прийняття відповідних тактичних рішень про виробничі потужності та розширення виробництва - користуючись даними про попит на продукцію і пропозиції від постачальників. Система також повинна визначати структуру запасів сировини і готової продукції для зменшення операційних витрат, з огляду на підтримку безперебійного виробництва та відвантаження готового товару. Тут система реалізує стратегію JIT (just in time — точно вчасно).

Системи SCM можуть виявитися корисними при розробці маркетологами цінової політики — “оцінюючи” собівартість продукції. Оскільки повномасштабна система SCM покриває весь процес перетворення сировини і матеріалів в кінцевий продукт, фактично виникає можливість оцінки доданої вартості, яка була створена в процесі виробництва, а також поділу прямих та непрямих витрат.

В кінцевому рахунку метою впровадження систем класу SCM є підвищення прибутковості компанії шляхом поліпшення конкурентноздатності.

Досягається це двома шляхами. Система SCM дозволяє значно краще задовольнити попит на продукцію компанії. З іншого боку, з'являється можливість значно знизити витрати на логістику і закупки. В загальній вартості товару такі витрати (зрозуміло, що все залежить від галузі) звичайно лежать в межах 10-15%. Сучасні системи постачання, управління складами і логістикою дозволяють у ряді випадків знизити їх до 1-2%.

За оцінками аналітичної компанії Aberdeen Group компанії, які користуються системами електроних закупок, швидко окуповують витрати на їх впровадження. В 2001 році 10% компаній, які входять в число п’яти тисяч найбільших підприємств світу, використовували технології автоматизованого постачання. Зразком вдалого використання АСУ постачання можна вважати одну із найбільших транснаціональних компаній — Unilever, яка веде електронну торговельну площадку Transora, яка об’єднує виробників господарських товарів з дилерами. За словами представників Unilever, це рішення дозволило компанії на 5% зменшити непрямі витрати, які досягають 40% загальних витрат компанії.